| | |
| рекогносцирува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | рекогносцирува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | рекогносциру́ймо |
| 2 особа | рекогносциру́й | рекогносциру́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | рекогносцирува́тиму | рекогносцирува́тимемо, рекогносцирува́тимем |
| 2 особа | рекогносцирува́тимеш | рекогносцирува́тимете |
| 3 особа | рекогносцирува́тиме | рекогносцирува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | рекогносциру́ю | рекогносциру́ємо, рекогносциру́єм |
| 2 особа | рекогносциру́єш | рекогносциру́єте |
| 3 особа | рекогносциру́є | рекогносциру́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| рекогносциру́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | рекогносцирува́в | рекогносцирува́ли |
| жін. р. | рекогносцирува́ла |
| сер. р. | рекогносцирува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| рекогносциро́ваний |
| Безособова форма |
| рекогносциро́вано |
| Дієприслівник |
| рекогносцирува́вши |
