| | |
| ремілітаризува́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ремілітаризува́тися, ремілітаризува́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | ремілітаризува́тиметься | ремілітаризува́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | ремілітаризу́ється | ремілітаризу́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| ремілітаризу́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ремілітаризува́вся, ремілітаризува́всь | ремілітаризува́лися, ремілітаризува́лись |
| жін. р. | ремілітаризува́лася, ремілітаризува́лась |
| сер. р. | ремілітаризува́лося, ремілітаризува́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| ремілітаризува́вшись |
