| | |
| ремітува́ти – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | ремітува́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | реміту́ймо |
| 2 особа | реміту́й | реміту́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | ремітува́тиму | ремітува́тимемо, ремітува́тимем |
| 2 особа | ремітува́тимеш | ремітува́тимете |
| 3 особа | ремітува́тиме | ремітува́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | реміту́ю | реміту́ємо, реміту́єм |
| 2 особа | реміту́єш | реміту́єте |
| 3 особа | реміту́є | реміту́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| реміту́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | ремітува́в | ремітува́ли |
| жін. р. | ремітува́ла |
| сер. р. | ремітува́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
| реміто́ваний |
| Безособова форма |
| реміто́вано |
| Дієприслівник |
| ремітува́вши |
