| | |
| репі́жити – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | репі́жити |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | репі́жмо |
| 2 особа | репі́ж | репі́жте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | репі́житиму | репі́житимемо, репі́житимем |
| 2 особа | репі́житимеш | репі́житимете |
| 3 особа | репі́житиме | репі́житимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | репі́жу | репі́жимо, репі́жим |
| 2 особа | репі́жиш | репі́жите |
| 3 особа | репі́жить | репі́жать |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| репі́жачи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | репі́жив | репі́жили |
| жін. р. | репі́жила |
| сер. р. | репі́жило |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| репі́живши |
