| рида́ючий – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | рида́ючий | рида́юча | рида́юче | рида́ючі |
| родовий | рида́ючого | рида́ючої | рида́ючого | рида́ючих |
| давальний | рида́ючому | рида́ючій | рида́ючому | рида́ючим |
| знахідний | рида́ючого, рида́ючий | рида́ючу | рида́юче | рида́ючих, рида́ючі |
| орудний | рида́ючим | рида́ючою | рида́ючим | рида́ючими |
| місцевий | на/у рида́ючому, рида́ючім | на/у рида́ючій | на/у рида́ючому, рида́ючім | на/у рида́ючих |