рима́рний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | рима́рний | рима́рна | рима́рне | рима́рні |
родовий | рима́рного | рима́рної | рима́рного | рима́рних |
давальний | рима́рному | рима́рній | рима́рному | рима́рним |
знахідний | рима́рний, рима́рного | рима́рну | рима́рне | рима́рні, рима́рних |
орудний | рима́рним | рима́рною | рима́рним | рима́рними |
місцевий | на/у рима́рному, рима́рнім | на/у рима́рній | на/у рима́рному, рима́рнім | на/у рима́рних |
[рідко] |