ри́тміко-синтакси́чний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | ри́тміко-синтакси́чний | ри́тміко-синтакси́чна | ри́тміко-синтакси́чне | ри́тміко-синтакси́чні |
родовий | ри́тміко-синтакси́чного | ри́тміко-синтакси́чної | ри́тміко-синтакси́чного | ри́тміко-синтакси́чних |
давальний | ри́тміко-синтакси́чному | ри́тміко-синтакси́чній | ри́тміко-синтакси́чному | ри́тміко-синтакси́чним |
знахідний | ри́тміко-синтакси́чний | ри́тміко-синтакси́чну | ри́тміко-синтакси́чне | ри́тміко-синтакси́чні |
орудний | ри́тміко-синтакси́чним | ри́тміко-синтакси́чною | ри́тміко-синтакси́чним | ри́тміко-синтакси́чними |
місцевий | на/у ри́тміко-синтакси́чному, ри́тміко-синтакси́чнім | на/у ри́тміко-синтакси́чній | на/у ри́тміко-синтакси́чному, ри́тміко-синтакси́чнім | на/у ри́тміко-синтакси́чних |