рихлокущови́й – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | рихлокущови́й | рихлокущова́ | рихлокущове́ | рихлокущові́ |
родовий | рихлокущово́го | рихлокущово́ї | рихлокущово́го | рихлокущови́х |
давальний | рихлокущово́му | рихлокущові́й | рихлокущово́му | рихлокущови́м |
знахідний | рихлокущови́й, рихлокущово́го | рихлокущову́ | рихлокущове́ | рихлокущові́, рихлокущови́х |
орудний | рихлокущови́м | рихлокущово́ю | рихлокущови́м | рихлокущови́ми |
місцевий | на/у рихлокущово́му, рихлокущові́м | на/у рихлокущові́й | на/у рихлокущово́му, рихлокущові́м | на/у рихлокущови́х |