| робі́тний – прикметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | робі́тний | робі́тна | робі́тне | робі́тні |
| родовий | робі́тного | робі́тної | робі́тного | робі́тних |
| давальний | робі́тному | робі́тній | робі́тному | робі́тним |
| знахідний | робі́тний | робі́тну | робі́тне | робі́тні |
| орудний | робі́тним | робі́тною | робі́тним | робі́тними |
| місцевий | на/у робі́тному, робі́тнім | на/у робі́тній | на/у робі́тному, робі́тнім | на/у робі́тних |
| [рідко] | ||||