робітни́цький – прикметник | ||||
(робітничий) | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | робітни́цький | робітни́цька | робітни́цьке | робітни́цькі |
родовий | робітни́цького | робітни́цької | робітни́цького | робітни́цьких |
давальний | робітни́цькому | робітни́цькій | робітни́цькому | робітни́цьким |
знахідний | робітни́цький, робітни́цького | робітни́цьку | робітни́цьке | робітни́цькі, робітни́цьких |
орудний | робітни́цьким | робітни́цькою | робітни́цьким | робітни́цькими |
місцевий | на/у робітни́цькому, робітни́цькім | на/у робітни́цькій | на/у робітни́цькому, робітни́цькім | на/у робітни́цьких |
[арх.] |