родови́тий – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | родови́тий | родови́та | родови́те | родови́ті |
родовий | родови́того | родови́тої | родови́того | родови́тих |
давальний | родови́тому | родови́тій | родови́тому | родови́тим |
знахідний | родови́тий, родови́того | родови́ту | родови́те | родови́ті, родови́тих |
орудний | родови́тим | родови́тою | родови́тим | родови́тими |
місцевий | на/у родови́тому, родови́тім | на/у родови́тій | на/у родови́тому, родови́тім | на/у родови́тих |