родосло́вний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | родосло́вний | родосло́вна | родосло́вне | родосло́вні |
родовий | родосло́вного | родосло́вної | родосло́вного | родосло́вних |
давальний | родосло́вному | родосло́вній | родосло́вному | родосло́вним |
знахідний | родосло́вний, родосло́вного | родосло́вну | родосло́вне | родосло́вні, родосло́вних |
орудний | родосло́вним | родосло́вною | родосло́вним | родосло́вними |
місцевий | на/у родосло́вному, родосло́внім | на/у родосло́вній | на/у родосло́вному, родосло́внім | на/у родосло́вних |
[рідко] |