| розбірни́й – прикметник | ||||
| (якого можна розібрати і скласти) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розбірни́й | розбірна́ | розбірне́ | розбірні́ |
| родовий | розбірно́го | розбірно́ї | розбірно́го | розбірни́х |
| давальний | розбірно́му | розбірні́й | розбірно́му | розбірни́м |
| знахідний | розбірни́й | розбірну́ | розбірне́ | розбірні́ |
| орудний | розбірни́м | розбірно́ю | розбірни́м | розбірни́ми |
| місцевий | на/у розбірно́му, розбірні́м | на/у розбірні́й | на/у розбірно́му, розбірні́м | на/у розбірни́х |