| розв’язни́й – прикметник | ||||
| (про завдання) | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розв’язни́й | розв’язна́ | розв’язне́ | розв’язні́ |
| родовий | розв’язно́го | розв’язно́ї | розв’язно́го | розв’язни́х |
| давальний | розв’язно́му | розв’язні́й | розв’язно́му | розв’язни́м |
| знахідний | розв’язни́й | розв’язну́ | розв’язне́ | розв’язні́ |
| орудний | розв’язни́м | розв’язно́ю | розв’язни́м | розв’язни́ми |
| місцевий | на/у розв’язно́му, розв’язні́м | на/у розв’язні́й | на/у розв’язно́му, розв’язні́м | на/у розв’язни́х |