| | |
| розго́ртуватися – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розго́ртуватися, розго́ртуватись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розго́ртуймося, розго́ртуймось |
| 2 особа | розго́ртуйся, розго́ртуйсь | розго́ртуйтеся, розго́ртуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розго́ртуватимуся, розго́ртуватимусь | розго́ртуватимемося, розго́ртуватимемось, розго́ртуватимемся |
| 2 особа | розго́ртуватимешся | розго́ртуватиметеся, розго́ртуватиметесь |
| 3 особа | розго́ртуватиметься | розго́ртуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розго́ртуюся, розго́ртуюсь | розго́ртуємося, розго́ртуємось, розго́ртуємся |
| 2 особа | розго́ртуєшся | розго́ртуєтеся, розго́ртуєтесь |
| 3 особа | розго́ртується | розго́ртуються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розго́ртуючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розго́ртувався, розго́ртувавсь | розго́ртувалися, розго́ртувались |
| жін. р. | розго́ртувалася, розго́ртувалась |
| сер. р. | розго́ртувалося, розго́ртувалось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розго́ртувавшись |
