розграбо́вуваний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розграбо́вуваний | розграбо́вувана | розграбо́вуване | розграбо́вувані |
родовий | розграбо́вуваного | розграбо́вуваної | розграбо́вуваного | розграбо́вуваних |
давальний | розграбо́вуваному | розграбо́вуваній | розграбо́вуваному | розграбо́вуваним |
знахідний | розграбо́вуваний, розграбо́вуваного | розграбо́вувану | розграбо́вуване | розграбо́вувані, розграбо́вуваних |
орудний | розграбо́вуваним | розграбо́вуваною | розграбо́вуваним | розграбо́вуваними |
місцевий | на/у розграбо́вуваному, розграбо́вуванім | на/у розграбо́вуваній | на/у розграбо́вуваному, розграбо́вуванім | на/у розграбо́вуваних |