| | |
| розградуюва́тися – дієслово недоконаного і доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розградуюва́тися, розградуюва́тись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розградуюва́тиметься | розградуюва́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ (МАЙБУТНІЙ) ЧАС |
| 1 особа | | |
| 2 особа | | |
| 3 особа | розградую́ється | розградую́ються |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розградую́ючись |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розградуюва́вся, розградуюва́всь | розградуюва́лися, розградуюва́лись |
| жін. р. | розградуюва́лася, розградуюва́лась |
| сер. р. | розградуюва́лося, розградуюва́лось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розградуюва́вшись |
