розграфи́тися – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | розграфи́тися, розграфи́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | розграфи́ться | розграфля́ться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розграфи́вся, розграфи́всь | розграфи́лися, розграфи́лись |
жін.р. | розграфи́лася, розграфи́лась | |
сер.р. | розграфи́лося, розграфи́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розграфи́вшись |