розгримі́тися – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | розгримі́тися, розгримі́тись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | ||
2 особа | ||
3 особа | розгримі́ється | розгримі́ються |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розгримі́вся, розгримі́всь | розгримі́лися, розгримі́лись |
жін.р. | розгримі́лася, розгримі́лась | |
сер.р. | розгримі́лося, розгримі́лось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
розгримі́вшись |