| розгуля́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розгуля́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розгуля́ймо | |
| 2 особа | розгуля́й | розгуля́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розгуля́ю | розгуля́ємо, розгуля́єм |
| 2 особа | розгуля́єш | розгуля́єте |
| 3 особа | розгуля́є | розгуля́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розгуля́в | розгуля́ли |
| жін.р. | розгуля́ла | |
| сер.р. | розгуля́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розгуля́вши | ||