| розгуркота́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розгуркота́тися, розгуркота́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | ||
| 2 особа | ||
| 3 особа | розгурко́четься | розгурко́чуться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розгуркота́вся, розгуркота́всь | розгуркота́лися, розгуркота́лись |
| жін.р. | розгуркота́лася, розгуркота́лась | |
| сер.р. | розгуркота́лося, розгуркота́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розгуркота́вшись | ||