| роздира́тися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | роздира́тися, роздира́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | роздира́ймося, роздира́ймось | |
| 2 особа | роздира́йся, роздира́йсь | роздира́йтеся, роздира́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | роздира́тимуся, роздира́тимусь | роздира́тимемося, роздира́тимемось, роздира́тимемся |
| 2 особа | роздира́тимешся | роздира́тиметеся, роздира́тиметесь |
| 3 особа | роздира́тиметься | роздира́тимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | роздира́юся, роздира́юсь | роздира́ємося, роздира́ємось, роздира́ємся |
| 2 особа | роздира́єшся | роздира́єтеся, роздира́єтесь |
| 3 особа | роздира́ється | роздира́ються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| роздира́ючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | роздира́вся, роздира́всь | роздира́лися, роздира́лись |
| жін. р. | роздира́лася, роздира́лась | |
| сер. р. | роздира́лося, роздира́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| роздира́вшись | ||