роздрако́нюватися – дієслово недоконаного виду | ||
Інфінітив | роздрако́нюватися, роздрако́нюватись | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | роздрако́нюймося, роздрако́нюймось | |
2 особа | роздрако́нюйся, роздрако́нюйсь | роздрако́нюйтеся, роздрако́нюйтесь |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | роздрако́нюватимуся, роздрако́нюватимусь | роздрако́нюватимемося, роздрако́нюватимемось, роздрако́нюватимемся |
2 особа | роздрако́нюватимешся | роздрако́нюватиметеся, роздрако́нюватиметесь |
3 особа | роздрако́нюватиметься | роздрако́нюватимуться |
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
1 особа | роздрако́нююся, роздрако́нююсь | роздрако́нюємося, роздрако́нюємось, роздрако́нюємся |
2 особа | роздрако́нюєшся | роздрако́нюєтеся, роздрако́нюєтесь |
3 особа | роздрако́нюється | роздрако́нюються |
Активний дієприкметник | ||
Дієприслівник | ||
роздрако́нюючись | ||
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол. р. | роздрако́нювався, роздрако́нювавсь | роздрако́нювалися, роздрако́нювались |
жін. р. | роздрако́нювалася, роздрако́нювалась | |
сер. р. | роздрако́нювалося, роздрако́нювалось | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
Безособова форма | ||
Дієприслівник | ||
роздрако́нювавшись |