| розже́врювати – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розже́врювати | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розже́врюймо | |
| 2 особа | розже́врюй | розже́врюйте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розже́врюватиму | розже́врюватимемо, розже́врюватимем |
| 2 особа | розже́врюватимеш | розже́врюватимете |
| 3 особа | розже́врюватиме | розже́врюватимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розже́врюю | розже́врюємо, розже́врюєм |
| 2 особа | розже́врюєш | розже́врюєте |
| 3 особа | розже́врює | розже́врюють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розже́врюючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розже́врював | розже́врювали |
| жін. р. | розже́врювала | |
| сер. р. | розже́врювало | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розже́врюваний | ||
| Безособова форма | ||
| розже́врювано | ||
| Дієприслівник | ||
| розже́врювавши | ||