| розжи́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розжи́тися, розжи́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розживі́мося, розживі́мось, розживі́мся | |
| 2 особа | розживи́ся, розживи́сь | розживі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розживу́ся, розживу́сь | розживемо́ся, розживемо́сь, розживе́мся |
| 2 особа | розживе́шся | розживе́теся, розживе́тесь |
| 3 особа | розживе́ться | розживу́ться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розжи́вся, розжи́всь | розжили́ся, розжили́сь |
| жін.р. | розжила́ся, розжила́сь | |
| сер.р. | розжило́ся, розжило́сь | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розжи́вшись | ||