розкаба́лення – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | розкаба́лення | |
родовий | розкаба́лення | |
давальний | розкаба́ленню | |
знахідний | розкаба́лення | |
орудний | розкаба́ленням | |
місцевий | на/у розкаба́ленні, розкаба́ленню | |
кличний | розкаба́лення* |