| розкапу́ститися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розкапу́ститися, розкапу́ститись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розкапу́стьмося, розкапу́стьмось | |
| 2 особа | розкапу́сться | розкапу́стьтеся, розкапу́стьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкапу́щуся, розкапу́щусь | розкапу́стимося, розкапу́стимось, розкапу́стимся |
| 2 особа | розкапу́стишся | розкапу́ститеся, розкапу́ститесь |
| 3 особа | розкапу́ститься | розкапу́стяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розкапу́стився, розкапу́стивсь | розкапу́стилися, розкапу́стились |
| жін.р. | розкапу́стилася, розкапу́стилась | |
| сер.р. | розкапу́стилося, розкапу́стилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розкапу́стившись | ||