| | |
| розквіта́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розквіта́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розквіта́ймо |
| 2 особа | розквіта́й | розквіта́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розквіта́тиму | розквіта́тимемо, розквіта́тимем |
| 2 особа | розквіта́тимеш | розквіта́тимете |
| 3 особа | розквіта́тиме | розквіта́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розквіта́ю | розквіта́ємо, розквіта́єм |
| 2 особа | розквіта́єш | розквіта́єте |
| 3 особа | розквіта́є | розквіта́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розквіта́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розквіта́в | розквіта́ли |
| жін. р. | розквіта́ла |
| сер. р. | розквіта́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розквіта́вши |
