розкві́тчаний – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розкві́тчаний | розкві́тчана | розкві́тчане | розкві́тчані |
родовий | розкві́тчаного | розкві́тчаної | розкві́тчаного | розкві́тчаних |
давальний | розкві́тчаному | розкві́тчаній | розкві́тчаному | розкві́тчаним |
знахідний | розкві́тчаний | розкві́тчану | розкві́тчане | розкві́тчані |
орудний | розкві́тчаним | розкві́тчаною | розкві́тчаним | розкві́тчаними |
місцевий | на/у розкві́тчаному, розкві́тчанім | на/у розкві́тчаній | на/у розкві́тчаному, розкві́тчанім | на/у розкві́тчаних |