розкла́сти – дієслово доконаного виду | ||
Інфінітив | розкла́сти | |
однина | множина | |
Наказовий спосіб | ||
1 особа | розкладі́мо, розкладі́м | |
2 особа | розклади́ | розкладі́ть |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
1 особа | розкладу́ | розкладемо́, розкладе́м |
2 особа | розкладе́ш | розкладете́ |
3 особа | розкладе́ | розкладу́ть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
чол.р. | розкла́в | розкла́ли |
жін.р. | розкла́ла | |
сер.р. | розкла́ло | |
Активний дієприкметник | ||
Пасивний дієприкметник | ||
розкла́дений | ||
Безособова форма | ||
розкла́дено | ||
Дієприслівник | ||
розкла́вши |