| розкоси́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розкоси́тися, розкоси́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розкосі́мося, розкосі́мось, розкосі́мся | |
| 2 особа | розкоси́ся, розкоси́сь | розкосі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкошу́ся, розкошу́сь | розко́симося, розко́симось, розко́симся |
| 2 особа | розко́сишся | розко́ситеся, розко́ситесь |
| 3 особа | розко́ситься | розко́сяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розкоси́вся, розкоси́всь | розкоси́лися, розкоси́лись |
| жін.р. | розкоси́лася, розкоси́лась | |
| сер.р. | розкоси́лося, розкоси́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розкоси́вшись | ||