| розкуйо́вджування – іменник середнього роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | розкуйо́вджування | |
| родовий | розкуйо́вджування | |
| давальний | розкуйо́вджуванню | |
| знахідний | розкуйо́вджування | |
| орудний | розкуйо́вджуванням | |
| місцевий | на/у розкуйо́вджуванні, розкуйо́вджуванню | |
| кличний | розкуйо́вджування* |