| розкупи́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розкупи́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розкупі́мо, розкупі́м | |
| 2 особа | розкупи́ | розкупі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розкуплю́ | розку́пимо, розку́пим |
| 2 особа | розку́пиш | розку́пите |
| 3 особа | розку́пить | розку́плять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розкупи́в | розкупи́ли |
| жін.р. | розкупи́ла | |
| сер.р. | розкупи́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розку́плений | ||
| Безособова форма | ||
| розку́плено | ||
| Дієприслівник | ||
| розкупи́вши | ||