розкі́шний – прикметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розкі́шний | розкі́шна | розкі́шне | розкі́шні |
родовий | розкі́шного | розкі́шної | розкі́шного | розкі́шних |
давальний | розкі́шному | розкі́шній | розкі́шному | розкі́шним |
знахідний | розкі́шний, розкі́шного | розкі́шну | розкі́шне | розкі́шні, розкі́шних |
орудний | розкі́шним | розкі́шною | розкі́шним | розкі́шними |
місцевий | на/у розкі́шному, розкі́шнім | на/у розкі́шній | на/у розкі́шному, розкі́шнім | на/у розкі́шних |