| | |
| розлива́ти – дієслово недоконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розлива́ти |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розлива́ймо |
| 2 особа | розлива́й | розлива́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розлива́тиму | розлива́тимемо, розлива́тимем |
| 2 особа | розлива́тимеш | розлива́тимете |
| 3 особа | розлива́тиме | розлива́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розлива́ю | розлива́ємо, розлива́єм |
| 2 особа | розлива́єш | розлива́єте |
| 3 особа | розлива́є | розлива́ють |
| Активний дієприкметник |
|
| Дієприслівник |
| розлива́ючи |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол. р. | розлива́в | розлива́ли |
| жін. р. | розлива́ла |
| сер. р. | розлива́ло |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розлива́вши |
