| розмарні́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розмарні́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розмарні́ймо | |
| 2 особа | розмарні́й | розмарні́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розмарні́ю | розмарні́ємо, розмарні́єм |
| 2 особа | розмарні́єш | розмарні́єте |
| 3 особа | розмарні́є | розмарні́ють |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розмарні́в | розмарні́ли |
| жін.р. | розмарні́ла | |
| сер.р. | розмарні́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| розмарні́лий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розмарні́вши | ||