| розмири́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розмири́тися, розмири́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розмирі́мося, розмирі́мось, розмирі́мся | |
| 2 особа | розмири́ся, розмири́сь | розмирі́ться |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розмирю́ся, розмирю́сь | розми́римося, розми́римось, розми́римся |
| 2 особа | розми́ришся | розми́ритеся, розми́ритесь |
| 3 особа | розми́риться | розми́ряться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розмири́вся, розмири́всь | розмири́лися, розмири́лись |
| жін.р. | розмири́лася, розмири́лась | |
| сер.р. | розмири́лося, розмири́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розмири́вшись | ||