| розмиря́ти – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розмиря́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розмиря́ймо | |
| 2 особа | розмиря́й | розмиря́йте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розмиря́тиму | розмиря́тимемо, розмиря́тимем |
| 2 особа | розмиря́тимеш | розмиря́тимете |
| 3 особа | розмиря́тиме | розмиря́тимуть |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розмиря́ю | розмиря́ємо, розмиря́єм |
| 2 особа | розмиря́єш | розмиря́єте |
| 3 особа | розмиря́є | розмиря́ють |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розмиря́ючи | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розмиря́в | розмиря́ли |
| жін. р. | розмиря́ла | |
| сер. р. | розмиря́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розмиря́вши | ||