розмно́жений – дієприкметник | ||||
відмінок | однина | множина | ||
чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
називний | розмно́жений | розмно́жена | розмно́жене | розмно́жені |
родовий | розмно́женого | розмно́женої | розмно́женого | розмно́жених |
давальний | розмно́женому | розмно́женій | розмно́женому | розмно́женим |
знахідний | розмно́жений, розмно́женого | розмно́жену | розмно́жене | розмно́жені, розмно́жених |
орудний | розмно́женим | розмно́женою | розмно́женим | розмно́женими |
місцевий | на/у розмно́женому, розмно́женім | на/у розмно́женій | на/у розмно́женому, розмно́женім | на/у розмно́жених |