| розморо́зитися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розморо́зитися, розморо́зитись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розморо́зьмося, розморо́зьмось | |
| 2 особа | розморо́зься | розморо́зьтеся, розморо́зьтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розморо́жуся, розморо́жусь | розморо́зимося, розморо́зимось, розморо́зимся |
| 2 особа | розморо́зишся | розморо́зитеся, розморо́зитесь |
| 3 особа | розморо́зиться | розморо́зяться |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розморо́зився, розморо́зивсь | розморо́зилися, розморо́зились |
| жін.р. | розморо́зилася, розморо́зилась | |
| сер.р. | розморо́зилося, розморо́зилось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розморо́зившись | ||