| розм’я́кнути – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розм’я́кнути | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розм’я́кнімо, розм’я́кнім | |
| 2 особа | розм’я́кни | розм’я́кніть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розм’я́кну | розм’я́кнемо, розм’я́кнем |
| 2 особа | розм’я́кнеш | розм’я́кнете |
| 3 особа | розм’я́кне | розм’я́кнуть |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розм’я́к, розм’я́кнув | розм’я́кли, розм’я́кнули |
| жін.р. | розм’я́кла, розм’я́кнула | |
| сер.р. | розм’я́кло, розм’я́кнуло | |
| Активний дієприкметник | ||
| розм’я́клий | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розм’я́кши, розм’я́кнувши | ||