| рознервува́тися – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | рознервува́тися, рознервува́тись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | рознерву́ймося, рознерву́ймось | |
| 2 особа | рознерву́йся, рознерву́йсь | рознерву́йтеся, рознерву́йтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | рознерву́юся, рознерву́юсь | рознерву́ємося, рознерву́ємось, рознерву́ємся |
| 2 особа | рознерву́єшся | рознерву́єтеся, рознерву́єтесь |
| 3 особа | рознерву́ється | рознерву́ються |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | рознервува́вся, рознервува́всь | рознервува́лися, рознервува́лись |
| жін.р. | рознервува́лася, рознервува́лась | |
| сер.р. | рознервува́лося, рознервува́лось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| рознервува́вшись | ||