| | |
| розокре́митися – дієслово доконаного виду | | |
| | |
| | |
| | |
| Інфінітив | розокре́митися, розокре́митись |
| однина | множина |
| Наказовий спосіб |
| 1 особа | | розокре́ммося, розокре́ммось |
| 2 особа | розокре́мся | розокре́мтеся, розокре́мтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС |
| 1 особа | розокре́млюся, розокре́млюсь | розокре́мимося, розокре́мимось, розокре́мимся |
| 2 особа | розокре́мишся | розокре́митеся, розокре́митесь |
| 3 особа | розокре́миться | розокре́мляться |
| МИНУЛИЙ ЧАС |
| чол.р. | розокре́мився, розокре́мивсь | розокре́милися, розокре́мились |
| жін.р. | розокре́милася, розокре́милась |
| сер.р. | розокре́милося, розокре́милось |
| Активний дієприкметник |
|
| Пасивний дієприкметник |
|
| Безособова форма |
|
| Дієприслівник |
| розокре́мившись |
