| розокре́мити – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розокре́мити | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розокре́ммо | |
| 2 особа | розокре́м | розокре́мте |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розокре́млю | розокре́мимо, розокре́мим |
| 2 особа | розокре́миш | розокре́мите |
| 3 особа | розокре́мить | розокре́млять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розокре́мив | розокре́мили |
| жін.р. | розокре́мила | |
| сер.р. | розокре́мило | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розокре́млений | ||
| Безособова форма | ||
| розокре́млено | ||
| Дієприслівник | ||
| розокре́мивши | ||