| розори́тель – іменник чоловічого роду, істота | ||
| відмінок | однина | множина |
| називний | розори́тель | розори́телі |
| родовий | розори́теля | розори́телів |
| давальний | розори́телеві, розори́телю | розори́телям |
| знахідний | розори́теля | розори́телів |
| орудний | розори́телем | розори́телями |
| місцевий | на/у розори́телеві, розори́телю, розори́телі | на/у розори́телях |
| кличний | розори́телю | розори́телі |
| [розм.] |