| розори́ти – дієслово доконаного виду | ||
| Інфінітив | розори́ти | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розорі́мо, розорі́м | |
| 2 особа | розори́ | розорі́ть |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розорю́ | розо́римо, розо́рим |
| 2 особа | розо́риш | розо́рите |
| 3 особа | розо́рить | розо́рять |
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол.р. | розори́в | розори́ли |
| жін.р. | розори́ла | |
| сер.р. | розори́ло | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| розо́рений | ||
| Безособова форма | ||
| розо́рено | ||
| Дієприслівник | ||
| розори́вши | ||