розохо́чення – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | розохо́чення | |
родовий | розохо́чення | |
давальний | розохо́ченню | |
знахідний | розохо́чення | |
орудний | розохо́ченням | |
місцевий | на/у розохо́ченні, розохо́ченню | |
кличний | розохо́чення* | |
[розм.] |