| розохо́чуватися – дієслово недоконаного виду | ||
| Інфінітив | розохо́чуватися, розохо́чуватись | |
| однина | множина | |
| Наказовий спосіб | ||
| 1 особа | розохо́чуймося, розохо́чуймось | |
| 2 особа | розохо́чуйся, розохо́чуйсь | розохо́чуйтеся, розохо́чуйтесь |
| МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розохо́чуватимуся, розохо́чуватимусь | розохо́чуватимемося, розохо́чуватимемось, розохо́чуватимемся |
| 2 особа | розохо́чуватимешся | розохо́чуватиметеся, розохо́чуватиметесь |
| 3 особа | розохо́чуватиметься | розохо́чуватимуться |
| ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
| 1 особа | розохо́чуюся, розохо́чуюсь | розохо́чуємося, розохо́чуємось, розохо́чуємся |
| 2 особа | розохо́чуєшся | розохо́чуєтеся, розохо́чуєтесь |
| 3 особа | розохо́чується | розохо́чуються |
| Активний дієприкметник | ||
| Дієприслівник | ||
| розохо́чуючись | ||
| МИНУЛИЙ ЧАС | ||
| чол. р. | розохо́чувався, розохо́чувавсь | розохо́чувалися, розохо́чувались |
| жін. р. | розохо́чувалася, розохо́чувалась | |
| сер. р. | розохо́чувалося, розохо́чувалось | |
| Активний дієприкметник | ||
| Пасивний дієприкметник | ||
| Безособова форма | ||
| Дієприслівник | ||
| розохо́чувавшись | ||