| розпа́лений – дієприкметник | ||||
| відмінок | однина | множина | ||
| чол. р. | жін. р. | сер. р. | ||
| називний | розпа́лений | розпа́лена | розпа́лене | розпа́лені |
| родовий | розпа́леного | розпа́леної | розпа́леного | розпа́лених |
| давальний | розпа́леному | розпа́леній | розпа́леному | розпа́леним |
| знахідний | розпа́лений, розпа́леного | розпа́лену | розпа́лене | розпа́лені, розпа́лених |
| орудний | розпа́леним | розпа́леною | розпа́леним | розпа́леними |
| місцевий | на/у розпа́леному, розпа́ленім | на/у розпа́леній | на/у розпа́леному, розпа́ленім | на/у розпа́лених |