розпа́лювання – іменник середнього роду | ||
відмінок | однина | множина |
називний | розпа́лювання | |
родовий | розпа́лювання | |
давальний | розпа́люванню | |
знахідний | розпа́лювання | |
орудний | розпа́люванням | |
місцевий | на/у розпа́люванні, розпа́люванню | |
кличний | розпа́лювання* |